У селі Ілів Тростянецької громади ведуться розкопки, які спростовують одну із радянських історичних теорій

Науковці Інституту українознавства ім.І.Крип'якевича НАН України та КЗ ЛОР Історико-ультурний заповідник "Стільське городище" Іспростовують одну із радянських історичних теорій. Згідно із нею, на західних теренах України у час княжої доби ще жили язичники — цьогорічні археологічні знахідки такі твердження заперечують.

Наразі вчені продовжують досліджувати городище на горі “Печера”. Це багатошарова пам’ятка, яка містить об’єкти доби енеоліту (IV тис. рр. до н.е.), ранньозалізного часу (поч. І тис. рр. до н.е.) та княжої доби (Х-ХІІІ ст.).

Польові роботи тривають вже місяць. П’ятьом дослідникам, на чолі зі старшим науковим співробітником відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України Андрій Гавінський, вдалось дослідити п’ять розкопів загальною площею 220 квадратних метрів і виявити близько 20 стаціонарних археологічних об’єктів, які датуються ХІІІ ст.: господарські ями, наземну стовпову конструкцію, заглиблені житла із печами-кам’янками.

Минулого тижня, безпосередньо на території розкопу, за участі запрошених вчених-археологів, відбувся польовий семінар: «Ілівське городище у контексті давніх поселенських структур заходу України за доби середньовіччя», — де були представлені основні результати цьогорічних досліджень.

Як розповіли учасники семінару, одна із радянських історичних концепцій стверджувала, що західні терени України були периферією, провінцією, де ще до ХІІІ ст. місцеве населення сповідувало багатобожжя й поклонялося ідолам. Вважалось, що пам’ятка в Ілові — це городище-святилище на якому, поруч валу, знаходиться кам’яна вимостка, трактована як п’єдестал для ідола. Проте, за словами вчених, такі міркування виглядали щонайменше дивно, адже неподалік був Галич, де вже існували муровані храми, було розвинене християнство.

Станом на сьогодні, городище в Ілові є одним із найбільш розкопаних та найбільш вивчених серед схожих пам'яток у регіоні верхнього Дністра. Останні 20-30 років ніхто не досліджував такі городища такими великими площами. Проте роботи із його вивчення ще не завершені: детальнішого обстеження потребують оборонні конструкції (вали, рови), житлові споруди, а також кам’яна вимостка, яка, як підозрюють вчені, може бути фундаментом кам’яної вежі.

Важливо сказати, що торік на території цього ж городища вперше знайшли кераміку трипільської культури, а якщо бути точними — фінального етапу її розвитку (кінець IV тис. до н. е).

Зі слів науковця, це друге поселення трипільської культури на теренах Львівщині. Схоже є у Винниках, також розташоване на високій горі. І хоча вчені досі дискутують, що робили тут трипільці, проте ці знахідки змінюють погляди на розвиток пізнього енеоліту у верхів'ях Дністра на теренах заходу України.

Нагадаємо, вперше за час незалежності України, археологічні розкопки в Ілові провели торік. Попередні — ще у 1987 році.