На Львівщині презентували наймасштабніше соціологічне дослідження серед підлітків: що вони думають про минуле, сьогодення і майбутнє України

4 вересня у Львівській ОВА відбувся брифінг-презентація соціологічного дослідження «Учні старшої школи про минуле України, власне сьогодення та майбутнє». Результати цієї соціології надалі ляжуть в основу напрацювання регіональної Стратегії національної пам’яті у Львівській області.

Дослідження охопило 1087 учнів 8–11 класів із 31 школи Львівщини, його провела агенція Fama, за підтримки ПП «Капітель» на замовлення Львівської ОВА. Опитування відбулося у травні–червні 2025 року. Формувати опитник для дослідження соціологам допомоги військовослужбовець та співініціатор напрацювання стратегії Антон Петрівський та вчитель-історик, блогер Олександр Сапронов.

«Львівщина почала працювати над стратегією політики національної пам’яті ще до прийняття відповідного закону. Соціологічне дослідження є важливим етапом цього процесу. Маємо опиратися на реальну ситуацію. Обрали для дослідження молодь, адже найперше вона є цільовою аудиторією для формування національної свідомості, бо їй відбудовувати і розвивати державу. 

Насамперед нам важливо передбачити в стратегії дієві політики нацпам’яті, які сприятимуть кращому розумінню історії та формуванню свідомого молодого покоління. Опитування містило три блоки запитань: про знання історії та участь у пам'ятних заходах, культуру отримання і перевірки інформації, а також загальна інформація і плани на майбутнє», – зазначив голова робочої групи з напрацювання регіональної політики національної пам’яті та перший заступник начальника Львівської ОВА Андрій Годик.

CEO Дослідницької агенції Fama Мар’яна Малачівська-Данчак доповіла про ключові результати опитування:

• 57% школярів планують здобувати вищу освіту в Україні, ще 21% вагаються. Лише 8% прямо заявили, що хочуть навчатися за кордоном.
• За можливості виїхати з країни 47% підлітків залишилися б жити в Україні, але лише 29% — впевнені у своєму рішенні.
• 83% опитаних відчувають гордість за Україну, а 75% вважають себе патріотами.
• Найбільше юнацтво пишається українською історією (82%), незламністю у війні (85%) та відчуває прив’язаність до свого міста чи села (69%).
• У ТОП-3 героїв історії для школярів увійшли Богдан Хмельницький, Степан Бандера і Тарас Шевченко. Четвертий — Іван Мазепа.
• Серед «лиходіїв» найчастіше згадували Сталіна, Путіна, Леніна та Януковича.

Абсолютна більшість підлітків Львівщини дізнаються новини з Telegram (74%), TikTok (67%) та Instagram (49%). Сім’я, вчителі та друзі теж залишаються важливими джерелами інформації. Водночас лише 39% школярів завжди або часто перевіряють отримані дані.

До презентації на брифінгу відбулось засідання робочої групи з питань національної пам’яті при Львівській ОДА, яка ініціювала проведення соціологічного опитування серед підлітків. Результати цієї соціології надалі ляжуть в основу напрацювання регіональної Стратегії національної пам’яті у Львівській області. Долучити до створення стратегії планують також представників Інституту національної пам’яті. 

«Історія — це безперервний процес, і наше завдання полягає у формуванні національної пам’яті на основі різних компонентів — літератури, культури, гуманітарного виховання. Ми не можемо будувати її лише на протидії, потрібен позитивний наратив. У програмах слід збалансовано показувати історичні постаті й тексти, актуальні для нашої ідентичності сьогодні. 

Формування публічної пам’яті має відображатися і в меморіалах, і в просторах наших міст. Важливо не лише перелічувати факти, а пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, показувати витоки української державності від Київської Русі й далі. Лише так ми зможемо виховати покоління, яке відчуватиме свою причетність і розумітиме роль України в європейському контексті», – історик-медієвіст, архівіст, кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь.

За словами, військовослужбовця, одного із ініціаторів розробки регіональної стратегії політики національної пам’яті і члена профільної робочої групи Антона Петрівського, для половини учнів (48%) є нецікавими заходи національної пам'яті, які організовуються як на рівні школи, так і на рівні населених пунктів.  

«Маємо змінити підходи до планування та реалізації таких заходів. Також важливо формувати сприятливе середовище для інтеграції молоді у молодіжні громадські організації (передусім патріотичного спрямування), адже, як бачимо, 80% підлітків не асоціюють себе з жодними молодіжними об'єднаннями», – зауважив він.

«Учні добре знають класичний перелік історичних постатей зі шкільної програми, однак рідко називають героїв зі своїх громад. Це сигнал до освітян і місцевих органів влади — потрібно більше уваги приділяти локальній історії, щоб діти формували емоційну прив’язаність до рідного краю», – додав директор департаменту освіти та науки Львівської ОДА Олег Паска.